Top

Червень 2016

Вік депутатів

Вік депутатів

Маємо ще один результат обробки відомостей, отриманих від ЦВК. Підбили статистику віку депутатів обласних, районних, міських та районних в містах рад. Найбільше народних обранців має середній вік – від 43 до 56 років.

 

 

Найстарішому обранцю – 86, наймолодшим (їх загалом дев`ятеро) – 19 років.

 

Нагадаємо, нещодавно ми публікували статистику щодо найрозповсюдженіших депутатських професій – http://blog.suspilneoko.org.ua/deputaty/

Більшість депутатів місцевих рад – бізнесмени, директори та безробітні

На основі отриманих нашими активістами відомостей визначили найрозповсюдженіші сфери професійної діяльності серед депутатів місцевих рад. Оформили статистику у вигляді хмари тегів. Принцип простий – чим більше слово за розміром, тим більше народних обранців вказали цей рід занять як основний для себе на момент обрання.

 

Ще раз хочемо підкреслити – депутати самі вказували свої професії під час анкетування у відповідних територіальних виборчих комісіях.

 

Джерело інформації – Центральна виборча комісія.
Статистика охоплює 29 157 депутатів обласних, районних, міських, районних у містах рад. Поки ми не маємо відомостей щодо професійного складу сільських та селищних рад. Але це питання часу.

 

Отже перша п`ятірка рейтингу професій депутатів місцевих рад:

  1. Підприємець
  2. Директор
  3. Безробітний
  4. Непрацюючий
  5. Пенсіонер

Проект «Енциклопедія Територій» отримав схвальні відгуки від експертів Міноборони та держав-членів НАТО

Громадське об`єднання «Суспільне Око» (http://suspilneoko.org.ua/) провело презентацію власного проекту «Енциклопедія Територій» (http://enter.co.ua/) для експертів з питань стратегічних комунікацій та взаємодії з Північноатлантичним Альянсом. За підсумками презентації були погоджені подальші кроки із створення спільної робочої групи для координації дій з метою актуалізації суспільно важливої інформації щодо відповідності України критеріям членства в ЄС та НАТО.

 

 

У ході презентації голова правління ГО «Суспільне Око», Олексій Данілов анонсував створення нового напрямку в діяльності проекту «Енциклопедія Територій» – це оцінка досягнень регіонів України у двох сферах: «Відповідність критеріям членства в ЄС і НАТО» та «Сприяння обороні».

 

 

Слід зазначити, що рівень та значущість проекту «Енциклопедія Територій» високо оцінив радник з питань стратегічних комунікацій при Міністерстві оборони України Скотт Д. Херріс (США) (Scott D. Harris) який відзначив, що такі проекти, як «Енциклопедія Територій» сприяють процесам глибоких інституціональних перетворень в Україні у відповідності до критеріїв ЄС і НАТО. У даному контексті представник Міноборони Петро Канана, заступник директора департаменту міжнародного оборонного співробітництва – начальник відділу європейської інтеграції та міжнародних безпекових організацій, наголосив на важливості використання потенціалу платформи ГО «Суспільне Око» для інформування суспільства про проведення реформ в Україні із використанням нових технологій відображення реальних дій. Найбільшу зацікавленість викликав потенціал проекту у сферах запобігання корупції на місцевому рівні та спрощення доступу до інформації з дотримання прав людини.

Riven` bezrobittia

Рівень безробіття в областях. Найсвіжіші відомості.

Згідно отриманих нами відомостей найбільшу кількість безробітних зареєстровано в трьох центральних областях держави – Черкаській, Кіровоградській та Полтавській областях. При тому, що останній регіон є одним з небагатьох прибуткових в Україні. Такі показники експерти пояснюють аграрною спрямованістю господарства цих регіонів та сезонністю робіт. Крім того більшість працівників ферм працевлаштовуються неофіційно, відповідно відомості про це не надходять до державних установ і негативно позначаються на подібній статистиці.

 

 

Обнадіюючі показники мають контрольовані українським урядом  території Донецької та Луганської області. Тут показники безробіття найнижчі в країні.

 

 

За даними ж Міністерства соціальної політики загальний рівень безробіття (зареєстровані та незареєстровані особи працездатного віку) в Україні в першому кварталі 2016 року становив 9%, демонструючи тенденцію до поступового збільшення.

 

 

Наразі за підрахунками все того ж міністерства ми маємо 508,6 тис. офіційно безробітних. На ринку праці роботодавці пропонують 31,3 тисячі вакансій, тобто на одне місце претендують 16 осіб.

Середньомісячна пенсія

Розмір середньомісячної пенсії в областях та м. Києві

Розмір середньомісячної пенсії мешканця Києва станом на 01.01.2016 на 900грн перевищує ту суму, яку отримує його тернопільський колега. Трохи менше приводів для радощів у пенсіонерів Донеччини та Луганщини. Ці регіони ідуть наступними у списку. Найменші ж суми потрапляють до рук тернополян.

 

Така диспропорція має досить природній як для української пенсійної системи характер. Більші пенсії в регіонах, де більша середня зарплатня. В столиці та промислових областях робітники традиційно мають великий заробіток у порівнянні з колегами з територій, де промисловість менш розвинута. Втім, останнім часом почала утворюватися тенденція до зростання заробітної платні в агросекторі. Тому існує велика імовірність того, що до моменту виходу на пенсію нинішніх 35 – 40-річних працівників сільського господарства, ситуація із середньомісячної сумою пенсійних виплат в регіонах суттєво зміниться.

ТОП-50 міст

ТОП-50 найбільших за площею міст України

Інколи нас, у ГО «Суспільне Око» відверто дивують ті відомості, що ми отримуємо. Ось наприклад зіставили площу 50 найбільших міст України. Хто з Вас знав, що Севастополь – найбільший за площею населений пункт в державі? А зверніть увагу на Яремче та Алушту! Складно повірити, еге ж?

ТОП-50 міст

Для збільшення зображення – клікніть по ньому

При цьому ані Севастополь, ані Яремче з Алуштою не можуть похвалитися такою кількістю населення, яка б відповідала іх розмірам. Кількість яремчан взагалі ледве дотягує до восьми тисяч. Звідки ж тоді такий територіальний апетит у їхніх місцевих рад? Все пояснюється просто – усі перераховані населені пункти є містами-курортами, які підпорядкували собі навколишні села, щоб спростити можливість розвитку спільної туристичної інфраструктури та сприяти здорожчанню житлового та земельного фондів.

 

Не менше здивування викликає той факт, що такі міста, як Макіївка, Єнакієве та Горлівка переважають за розмірами мільйонники Дніпро та Харків. Тут ситуація трохи інакша, ніж з курортними містами. Справа в тому, що згадані населені пункти входять до великих промислових агломерацій, які свого часу утворилися шляхом об`єднання чисельних шахтарських селищ. Наприклад, Макіївка складається з 33 таких селищ, між якими досі простягаються великі незабудовані ділянки.

щільність населення

Рейтинг обласних центрів за щільністю населення

Зробили рейтинг обласних центрів за щільністю населення. Вінниця та Луцьк відверто здивували!

 

 

Розраховували показники відштовхуючись від кількості населення (2014 – 2015рр.) та площі конкретних міст. Усі відомості було отримано від регіональних відділень Держгеокадастру та Держстату.
P.S. Показники по Севастополю, Симферополю, Луганську та Донецьку наведені лише за 2014 рік.

Рейтинг

Рівень відкритості місцевої влади до інформаційних запитів

Склали власний рейтинг інформаційної відкритості органів місцевої влади. Робили, так би мовити, з власного досвіду. Відсотки, які Ви бачите на графіку відображають загальний обсяг відповідей чиновників певного регіону на запити активістів ГО «Суспільне Око».
Наприклад, статистика по Рівненській області демонструє, що місцеві міста обласного значення відповіли на 76% запитів наших активістів, а от чиновники районних адміністрацій встигли відгукнулися аж на 86%.
До речі, Рівненська область очолює наш рейтинг інформаційної відкритості. Місцеві чиновники найбільш відповідально ставляться до виконання закону «Про доступ до публічної інформації» та не сприймають суспільноважливі відомості як свої власні. У хвості рейтингу – Луганська область.  Тут посадовці рівня міст відповіли тільки на 16% наших запитів, районні чиновники – на 22%. Можливо, у такій затримці винні бойові дії, що час від часу спалахують в регіоні, та  втрата доступу до статистичних відомостей центральних та південних районів області.
Ви певно помітили суттєвий розрив між рівнем відповідей на запити у містах та районах. Цьому є пояснення. Справа в тому, що часто міста обласного підпорядкування мають спільні управління та департаменти з районами, на території яких знаходяться. Ці департаменти не розділяють у своїй звітності показники окремих міст обласного підпорядкування від загальних показників районів. Через це деякі відомості стосовно міст розчиняються у загальній масі інформації районного рівня. Саме тому рівень звітності міст відстає від районів. Інакше, як бюрократичним парадоксом таке явище назвати неможливо.

Прогноз для Закарпаття

Прогноз для Закарпаття: 12 років до прибутковості

«Суспільне Око» взялося визначати рівень дотаційності\прибутковості  територій. Почали з Закарпаття. Нехитрі розрахунки демонструють, що цей регіон продовжує залишатись глибоко дотаційним. Принаймні в останні три роки.
Але, як часто трапляється зі статистичними викладками, вони демонструють тільки один бік ситуації. У цьому разі – її негативний бік. Насправді ж такі ніби сумні показники приховують у собі в тому числі й відносно обнадійливу інформацію.

 

 

Так у 2013 році кожен мешканець регіону в середньому сплатив податків на 1210грн менше, ніж отримав з державного бюджету у вигляді пільг, компенсацій, субсидій, матеріальної допомоги та ін. У 2014 цей розрив трохи зменшився і становив 1021грн.  Минулий рік теж зменшив показник дотаційності – всього 916 грн.

 

 

Якщо розглядати ці показники саме в динаміці, то ми бачимо стабільне зниження рівня дотаційності Закарпатської області. Звичайно, в розрахунку на одну людину рівень зниження обсягу дотацій та субвенцій не здається таким вже вражаючим. Але якщо врахувати, що на Закарпатті мешкає понад 1,2 млн осіб, виходить, що розрив між рівнем зібраних податків та рівнем фінансової допомоги від держави за вказаний період зменшився з 1,6 млрд грн у 2013 до 1,3 млрд – у 2015-му. Тобто – на 300 мільйонів гривень.

 

 

Якщо така динаміка збережеться, то за 12 років Закарпаття повністю вибереться з прірви збитковості. Так, якщо нічого не зміниться, чекати доведеться довго. Але в разі проведення послідовних та рішучих економічних реформ та поліпшення інвестиційного клімату в державі ця територія може стати прибутковою набагато раніше.

 

P.S. Усі відомості для розрахунків були офіційно надані Закарпатською обласною державною адміністрацією та районними адміністраціями у Закарпатський області. Згадані відомості у повному обсязі можна знайти на сайті «Енциклопедії Територій» за посиланням – http://enter.co.ua/zakarpatska